У сімейному архіві Б. М. Влодека, старшого інженера відділу проблем синтезу Інституту надтвердих матеріалів зберігається цінна реліквія — номер газети «Радянський студент» за 21 вересня  1939 року (так тоді називалася багатотиражка Київського політехнічного). Справа на фотографії — фото трьох юнаків - студентів першого курсу спецфакультету, тепер це радіотехнічний.


А потрапили в газету О. Ісаюк, Б. Влодек і П. Крам тому, що подали на ім'я командарма І рангу Тимошенка, у той час командуючого Київським військовим округом, заяву з проханням створити з трьох друзів танковий екіпаж.


— У той час став популярним фільм «Три танкісти», пісню з фільму співали усі. Міжнародна обстановка була складною: події на Халкін-Голі, німецькі війська вторглися у Польщу, радянський народ подав руку допомоги братам із західно-українських земель. Звичайно, ми, студенти, не могли залишитись осторонь, — згадує Б. М. Влодек.

На той час йому було 20 років. З відзнакою закінчивши технікум та індустріальний робітфак, поступив в інститут. До речі, тоді на спецфакультет конкурс був більше 18 чоловік на місце. Тут же, в інституті, став кандидатом у члени КПРС.

Б. М. Влодека було направлено до танкового училища, але за станом здоров'я він не зміг продовжувати навчання. Отже, нове призначення - політрук  роти.

Війну розпочав на Західному кордоні країни і пройшов з військами бойовий шлях до Сталінграда, а з Волги - до самого Відня. В останні роки служби був заступником командира з політчастини підрозділу зв'язку, нагороджений двома орденами Вітчизняної війни, орденом Червоної Зірки, багатьма медалями.

Демобілізувавшись у 1947 році, Борис Миколайович продовжив навчання на юридичному факультеті КДУ. Хоч мріяв весь час про політехнічний, зрозумів, математику і фізику забув остаточно.

А от Олександр Ісаюк після війни закінчив наш інститут, тривалий час працював у Підмосков'ї. Друзі інколи бачаться, згадують довоєнні часи, фронтові дороги.

Борис Миколайович багато років був на партійній роботі. Та й зараз, вже на заслуженому відпочинку, веде велику військово-патріотичну роботу в Мінському районі, член товариства «Знання».

— Мою мрію про КПІ реалізував син. Три роки тому Олександр закінчив радіотехнічний факультет, зараз працює на одному з підприємств Києва, — говорить Б. М. Влодек. — Користуючись нагодою, хочу передати поздоровлення усім ветеранам КПІ, а його молоді побажати успіхів у навчанні, ідейного гарту, здоров'я, миру і щастя.